Родниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Уманської райдержадміністрації Черкаської області
Опис досвіду роботи
вчителя початкових класів
Опис досвіду роботи по темі «Розвиток пізнавальних здібностей учнів молодших класів»
Педагогічне кредо «Життя – це постійне навчання. Діяльність – шлях до вдосконалення».
Основним завданням учителя на нинішньому етапі є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної і творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей учня.
Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Важлива роль інтересу в становленні особистості молодшого школяра. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку.
На мою думку, найважливіші правила навчання –
від відомого до невідомого;
від близького до далекого;
від легкого до складного;
від часткового до загального;
від конкретного до абстрактного.
Це і наштовхнуло мене на вибір саме такої науково – методичної теми: «Розвиток пізнавальних здібностей учнів молодших класів».
Суть досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:
- відбору навчальної інформації;
- застосування проблемного навчання;
- робота із словниками, довідниками, енциклопедіями, Інтернетом;
- підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;
- встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
- проведення, нестандартних уроків;
- використання новітніх технологій навчання.
У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями. Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували Я.Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін.
Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, М.В. Савчин, О.В. Скрипченко та ін.
Актуальність і перспективність досвіду полягає:
* Формування пізнавального інтересу.
*Формувати вміння здобувати й опрацьовувати інформацію.
*Формування навичок мислення високого рівня: аналізувати, синтезувати, оцінювати.
*Отримати знання комп’ютерної грамоти для подальшого використання у старших класах.
Кожен урок для мене – це урок–відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.
Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності.
Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.
Особливу увагу приділяю аспектам: розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя; розвиток усного та писемного мовлення учнів; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності.
Умовами формування пізнавального інтересу є:
- створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність;
- використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;
- ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів;
-наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи;
- використання емоційно забарвленого, живого слова педагога.
Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.
Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі.
Використання цікавої пізнавальної інформації на уроках допомагає учням глибше оволодіти навчальним матеріалом, сприяє формуванню в них стійкого інтересу до знань, позитивних мотивів навчання. Додаткову пізнавальну інформацію діти мого класу отримують завдяки вправі "Довідникове бюро", «Чи знаєш ти, що…».
Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Включення ІКТ у навчальний процес дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Учитель – учень – комп’ютер.
Функції вчителя суттєво змінюються: на перший план виходить уміння організувати пошукову діяльність учнів та їх взаємодію з метою розвитку мотивації й соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні технології, зокрема, технології інтерактивного навчання. Формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Не залишаю поза увагою і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною руханкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую презентації з героями, які показують різні рухи учням. Незамінними також є фізкультхвилинки для очей, пальчикова гімнастика.
Використання ігор у навчанні:
- активізують інтерес та увагу дітей,
- розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу,
- закріплюють знання, вміння і навички.
Фронтальна форма роботи Кооперативна форма навчання Технології навчання в дискусії Інтерактивні ігри, рольові ігри
«Мікрофон», «Передбачення», «Гронування», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Перелік наслідків подій» та ін. Робота в парах «Тематичне інтерв»ю», «Ти – мені, а я – тобі», «Конкурс чомучок», «Навпаки», робота в малих групах «Добре – погано», «Чи знаєш ти, що…», «Прес – конференція», «Коло ідей», «Снігова грудка» .
«Уяви собі», «Точка зору»,метод «Прес», «Обери позицію», дебати, «Спрощене судове слухання» «Додайте речення», «Продовж речення», « Казка навиворіт», «Ситуація», «Перевтілення».
Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри- вправи з природничим матеріалом. Їх мета навчити дітей:
- знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, смаку), оперуючи істотними ознаками;
- описувати предмети і знаходити їх за описом;
- знаходити ціле за частиною і частину за цілим;
- групувати предмети за місцем, способом використання людиною;
- встановлювати послідовність дій
Відповідальність за результати навчання стає спільною справою, підвищується інтерес до предмета. У сильніших учнів розвивається самостійність мислення, почуття відповідальності за результат, прагнення допомогти товаришам. Дуже подобається дітям така форма роботи як "Мікрофон". Передусім пропоную учням говорити лаконічно і швидко. Нагадую наше правило під час відповіді.
На етапах актуалізації опорних знань, усвідомлення нового матеріалу підводжу учнів до самостійного виведення правил, формування висновків, застосовуючи метод "Прес", що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою:
Позиція Я вважаю, що ...
Обґрунтування ... тому, що
Приклад Наприклад, ...
Висновок Таким чином, ...
Отже, ...
Одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на процес формування дієвих природничих знань молодших школярів є використання на уроках «Природознавства» системи пізнавальних завдань, в основі яких лежить виконання розумових дій, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікація.
Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми – важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Оживити опитування й активізувати у процесі його роботу учнів допоможуть цікаві форми перевірки засвоєння фактичного матеріалу.
Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково – популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи – все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, я намагаюся замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері. Така зміна є практично рівносильною. Мною створено ряд мультимедійних презентацій по багатьох розділах навчального матеріалу: «Осінь», «Зима», «Зимівля птахів», «Хто такі риби?», «Підводне царство» та інші, відео файл «Родниківка». Використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
- завдання з елементами дослідження – це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
- завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, належності, закономірності. Це вправи на здійснення простих умовиводів, найпростіших класифікацій та групування предметів;
- самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності).
Розвитку пізнавальних здібностей значною мірою сприяє використання проблемного методу навчання. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті - зміцненню знань. Вирішення навчальних проблем дає цілу низку позитивних наслідків:
1. Викликає захоплення навчальним предметом.
2. Допомагає учням випробувати свої сили і самостійно здобувати нові
знання.
3. Привчає, у разі потреби, переборювати труднощі і дає імпульс розвитку.
Творчі та пізнавальні здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів – вправи «Уяви себе на місці якогось предмета», «Твої дії в певній ситуації», «Перевтілення», «Логічний ланцюжок», «Зазирни у дзеркало».
Використання проектних технологій сприяє розвитку пізнавальних знань школярів.
Можливість вибору складності завдань є, хоч і звичним, але досить ефективним засобом активізації навчально-пізнавального інтересу школярів.
Кожен учень має «Порадник» (це папка з файлами), в якому міститься необхідний для запам’ятовування матеріал. Я вважаю, що при користуванні пам’ятками, опорними схемами використовуються можливості зорової пам’яті, а використання алгоритмів сприяють розвитку самостійності учнів, бо вчать логічної послідовності виконання розумових операцій.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую різні типи уроків: урок – казка, урок-дослідження, урок-диспут, урок-зустріч , урок-подорож, урок-літературно-музична композиція, урок-гра. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складності матеріалу і на свої можливості як учителя. Учитель повинен бути творцем. Він має розуміти свої обов`язки так, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а пробуджувати в ній високі почуття, викликати самостійну думку, ініціативу.
Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.
Значну роль у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів відіграють і позакласні заняття: екскурсії , вікторини, сучасні ігри, свята. На
протязі навчального року я організовую екскурсії у природу для ознайомлення та спостереження за змінами у навколишньому світі відповідно до зміни пір року. Також була організована поїздка до міста Вінниця для збагачення знань про рідний край.
Опісля закінчення навчального процесу у нашій школі традиційно було організовано роботу пришкільного відпочинкового табору. На високому рівні було сплановано та організовано дозвілля учнів: ігри , розваги, вікторини, екскурсії у природу, до пожежної частини, у дендропарк «Софіївка.» Вся робота табору була спрямована на розвиток творчих та пізнавальних здібностей учнів, виявлення їх талантів, та на організацію активного відпочинку дітей.
Отже, у своїй педагогічній діяльності вчитель має постійно враховувати, що пізнавальний інтерес школяра виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження самостійної діяльності. Тому, якщо знання лише повідомляються учням і закріплюються, активність згортається, інтерес згасає.
Різнобічний розвиток особистості учня передбачає гармонійне поєднання формування базових знань, умінь та навичок з творчою діяльністю, пізнавальною активністю. Доклавши багато сил, енергії, педагогічної майстерності можна досягнути бажаних результатів.
Учень мого класу – Воробйов Олександр, брав участь у Всеукраїнському конкурсі „Соняшник” і зайняв перше місце серед учасників молодшої школи.
Матеріальне забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», де постійно оновлюється база електронних підручників; на сайті «Презентації для дітей», «Вчитель вчителю, учням, батькам», «Методичний портал», «Школьный дворик» та інших, у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації. Мною були розроблені:
- уроки з мультимедійним супроводом, ряд виховних заходів;
- Створена мультимедіатека, яка нараховує велику кількість презентацій та відео матеріалів. Всі вони класифіковані по предметах і класах.
Я була учасником:
1. Інтернет – семінару «Формування етичної культури молодших школярів»
2. Інтернет—семінару «Організація різних видів діяльності учнів початкових класів під час викладання курсу „Природознавство” згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року» , за що отримала сертифікати.
Маю друковані роботи в періодичних виданнях.
1. Журнал «Розкажіть онуку»
«Подорож в країну Ввічливості»--виховний захід;
«Рослини—символи України»-- виховний захід.
2.Посібник УДПУ «Калейдоскоп»
Урок з образотворчого мистецтва « Веселі восьминіжки»
3.Журнал «Відкритий урок»
«Підводне царство»-- розробка уроку з природознавства
Мною були підготовлені доповіді на районні методичні об’єднання вчителів початкових класів:
• Компетентісний підхід у використанні ІКТ в навчально-виховному процесі початкової школи”
• Викладання курсу „Сходинки до інформатики”, за що отримала посвідчення.
Аналізуючи свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки.
―Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків, які сприяють розвитку пізнавального інтересу. Незалежно від їх кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі, приховують у собі безліч таємниць.
―Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається.
Тому застосування інформаційних технологій у початковій школі створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю і всього оточуючого.
Пам'ятаймо, тільки те навчання гарне, яке стимулює розвиток, веде його за собою, а не служить просто збагаченню дитини новими відомостями, що легко входять у його свідомість.
Немає коментарів:
Дописати коментар